Трагізм її очей хочеться малювати.

Глибина її поезії незбагненна.

Її голос занурює в казкові лабіринти.

Тільки вона перетворює містику в насолоду …

 

Іва Холодова народилася 11 лютого 1991 роки в м Вінниця в інтелігентній родині вчителів і вчених. Коли дівчинці виповнився один рік, батьки розлучилися.

Мама (Інна Олександрівна) повністю віддавалася роботі, і тому дитинство Іви проходило частіше поруч з бабусею – головним для неї людиною. Бабуся (Валентина Микитівна), мала хобі – гру на фортепіано і просто мріяла, щоб внучка освоїла цей інструмент. З трьох років Іва почав давати концерти друзям сім’ї і сусідам, в репертуар яких входили старовинні романси, яким навчила дитину улюблена бабуся.

У п’ять років дівчинку віддали в музичну школу. Вона відрізнялася абсолютним слухом і просто обожнювала співати. Побачивши в крихкої дитині справжній талант і винятковий смак до музики, мама з бабусею пишуть для неї пісню «Роксолана», з якої семирічна Івушка виграє свій перший міжнародний вокальний конкурс .Це і стає стартом для майбутньої артистки. Далі низкою несуться безліч перемог в вокальних конкурсах.

Незабаром Івушку веде до першого класу не менше близька для неї людина – її хрещений батько (Юрій Тихонович), який з раннього дитинства взяв на себе роль батька і якого дівчина досі називає татом. Навчалася дівчинка добре у Вінницькій школі № 10. Незважаючи на те, що її дідусь (Олександр Пантелійович), вчений, що займається торсіонної фізикою, який розробив прилад, запатентований в 150 країнах світу, а бабуся, інженер-економіст, фізик-технолог, Іва не любила точні науки і ніколи не проявляла до них інтерес.

Найбільше на світі вона мріяла співати на великій сцені. Не дивно, адже в її родині співав кожен і у кожного було своє музичне хобі: мама вчилася по класу скрипки, бабуся грала на роялі, а дідусь освоїв всі духові та клавішні інструменти.

У старших класах стало питання про подальше навчання Іви. Вирішився  він на користь головного авторитету – хрещеного батька Юрія Тихоновича.

– Яка була причина і коли Ви зрозуміли під час навчання в університеті, що музика – це Ваше, і Ви хочете займатися власною творчістю?

– Ну я рано почала співати ще з дитинства, адже у мене дуже музична родина, і я в цьому виросла. Моя бабуся мріяла, щоб я співала, але, знаєте, як батьки хочуть для своїх дітей найкращого, вони шукали для мене таку впевнену професію. Звичайно я хотіла зробити їм приємно і вступила в університет для того, щоб моя мама  була щаслива. Але я не змогла і на 3 курсі остаточно вирішила займатися музикою і переїхала у Київ.

Життєвий шлях був обраний: Київський Національний Університет Внутрішніх Справ, юридичний факультет. На три курсу вона забуває про своє призначення і про сцену. Щоб не засмучувати близьких, Іва старанно вивчає юриспруденцію, але все-таки бажання стати артистом і композитором переважує.

-У якийсь момент я зрозуміла, що ніколи не стану правознавцем. Не можу я закрити свою душу в ім’я правосуддя – щиро доповнює Іва

І знову як раніше – конкурси, перемоги.

Благополучно отримавши диплом юриста і опинившись в творчому колективі, Іва повністю занурюється в музику. Годинами Холодова проводить час за роялем, а на папері з’являються нові вірші, нові ноти, нові пісні.

Також, варто зазначити, що Іва віддана творчості україномовній пісні і готова збагачувати наш музичний простір і надалі в тому ж руслі:

-Чим Ви керуєтесь при виборі, якою мовою писати пісні
-Практично всі пісні написані українською мовою, є лише 2 пісні, які народились російською, але перевагу звісно віддаю українським пісням. Бо я вважаю, що це найгарніша мова світу, найгарніша та найеротичніша мова у світі.

 

Ірина Старик